Поки триває протистояння між мітингувальниками та силовиками на столичній вул. Грушевського, художники пишуть з натури, що відбувається на барикадах. Хтось користується онлайн-трансляціями з подій, приходить на Майдан замальовувати ескізи, а дехто стоїть з мольбертом на морозі перед самими барикадами. Київська художниця Марія Діордійчук працює над серією «Кольори волі». Вже готові чотири її полотна і стільки ж у роботі.
«Емоцій через край, і я не встигаю займатись навіть поточними справами вдома. Зранку біжу в серце подій з олівцями та альбомом, вдень — швидко до майстерні, щоб почати роботу на полотні, — розповідає художниця. — Була думка взяти етюдник та писати безпосередньо на Грушевського, я пішла ввечері саме в день Соборності „на розвідку“. Підійшла дуже близько до епіцентру заворушень. Ніколи не забуду, як хвиля від вибуху йде крізь тіло. Піднімається з землі, проходить через ноги аж до кінчиків пальців рук, очі печуть від їдкого диму, а в вухах дзвін. Зрозуміла, що в таких умовах можу робити тільки швидкі замальовки.»
Художниця щодня приходить на Майдан Незалежності або Європейську площу, робить замальовки 2-3 години, а потім йде до майстерні працювати.
Руслан Коломієць почав писати революційні картини після 19 грудня, відразу по тому, як на Грушевського спалахнув конфлікт. Малює вдома під онлайн-трансляції. Окрім загальних планів боротьби художник також написав портрет Сергія Нігояна, 20-річного охоронця Майдану, якого застрелили 22 січня.
Часто перед самими барикадами можна зустріти художника Максима Вегера з мольбертом за роботою. Його картина вже готова.
«Я залишався осторонь від подій на Грушевського, оскільки, по суті своїй неагресивний чоловік. Приїхав в центр з товаришем, теж художником. І мене захлиснули емоції. Були двоякі почуття. З одного боку, радісно, що люди перестали бути рабами. Але з іншого — сумно, що їм доводиться проливати кров. Страху писати там картину не було. Мені захотілося зберегти цей момент, з собою був мольберт, пензлики і фарби. Вибрав позицію біля стадіону „Динамо“ і почав малювати», — пояснює художник.
Каже , що працював швидко, почав о 9:30 ранку і до 15:00 картина була готова: вид на барикаду, з димом і людьми.
«Про безпеку я не думав. Навколо вибухали гранати, бігали і кричали мітингувальники, горіли шини. Але я занурився в роботу, був справжній кураж! Лише зрідка відповідав на запитання протестувальників. Вони цікавилися: чи не потрібна допомога? Якийсь хлопець у касці жартома попросив написати його портрет: „Малюй, художник! Це наша історія!“. У перервах я грів руки і пив каву», — розповідає художник.
