Майже півсотні українських майстрів брали участь у Ягелонському ярмарку, який 2014 року традиційно вирував у польському Любліні 15-17 серпня.
Кілька сотень митців з довколишніх країн привезли до старої частини міста свої вироби. Мешканців Любліна розважали музики, на місцевій сцені увечері відбувалися концерти. Окрім рукотворних речей можна було придбати якісні продукти, зроблені за традиційною рецептурою, спробувати місцеві страви і напої у безлічі маленьких ресторанчиків, які наповнюють центр Любліна.
У п'ятницю 15 серпня у Любліні був вихідний, зачинені всі магазини, окрім поодиноких продуктових. Люди з самого ранку були або в церкві (святкували Успіння Пресвятої Богородиці і освячували букети квітів) або на Ягелонському ярмарку. Свято традиційно відкрилося під звуки барабанів та волинок у виконанні угорського гурту Hollenek Hungaricа.
Десятки тисяч місцевих мешканців та гостей міста, вже зрання товклися біля майстрів та кухарів, купуючи сувеніри, різноманітні мистецькі твори та смакуючи традиційною польською кухнею.
За спостереженнями, на відміну від вередливого українського споживача, поляки купують все, їм все цікаво і все треба! Особливо ажіотаж викликав хліб зі смальцем та солоним огірком, запити який можна свіжим хлібним квасом.
Також багато яток з медами, овечими та козиними сирами, солодкими сирними пундиками та різноманітними напоями. За півдня більшість прилавків з харчами спорожніли.
Поміж того люду не те, що яблуку не було де впасти, а й мусі пролетіти. Доводилося ходити дрібними кроками та стояти у людських заторах. Натомість вже за 500 метрів від Старого міста всі вулички були порожні, хіба де-не-де проїде самотнє авто.
Що ж до краму, то провідною темою цьогорічного ярмарку стала витинанка. Майстри цього виду мистецтва були з Польщі, України, Білорусі, Литви. А от в Словаччині, за словами організаторів, майстрів з цього виду мистецтва не знайшли, традиції вирізати з паперу візерунки там не було.
Так само не бракло керамістів, різьбярів, малярів, ткачів. Трохи менше бачили плетіння з соломки, писанкарства та вишивальників. Останніх представляли в основному майстри з України.
Дитячий майданчик з купою забавок розташувався, як і в попередні роки, на зеленому майданчику біля Люблінського замку. Цього року акцент організатори зробили на давні традиційні ігри, забавлянки та дерев'яні іграшки, корисні й безпечні для здоров'я малюків.
Вечірня сцена першого дня Ягелонського ярмарку була присвячена Україні та темі козацтва. Там лунали наново переспівані українські традиційні пісні, мелодії та давні балади у виконанні українського гурту «Бурдон».
А фольклорні гурти «Гуляйгород» та «Море», лірник Андрій Ляшук та кобзар Ярослав Крисько приїхали до Любліна з концертною програмою під назвою «Terra Kozakorum — традиційні пісні та мелодії України».
На відміну від спекотного, багатолюдного і гамірливого першого дня, в суботу настрій Ягелонського ярмарку задав вранішній дощ та пов'язана з ним прохолода. Втомлені та сонні пізнім гулянням місцеві мешканці у вранішні години не поспішали до Старого міста, де майстри поволі розкладали свій крам та грілися гарячими напоями у ярмаркових дерев'яних будиночках та наметах.
Щоправда пообіді шанувальників традицій вже не лякав рясний дощ; вони з парасольками і в легкому взутті добиралися до історичного місця. А в хвилини особливих поривів шквального дощу ховалися під стінами Краківської брами — головного входу у Старе місто.
Значної шкоди дощ завдавав, насамперед, виробам з тканини та паперу, як то лялькам, рушникам, сорочкам та тканню — майстри мусили їх похапцем накривати або й зовсім ховати у намети. А от керамічні вироби навпаки — наповнювалися по вінця дощовою водою і виглядали ще живішими і привабливішими.
Під вечір дощ ущух і кілька годин до сутінків ще можна було гуляти напівпорожніми і освіжілими вуличками ярмаркового містечка.
А ще перед фестивалем майстрам показали Люблінську підземну трасу — 280-метровий туристичний маршрут, який проходить під площею Ринок і кам'яницями Старого міста. Маршрут утворено шляхом поєднання підвалів численних історичних будівель початку XVI століття.
В той час городяни та купці, які приїжджали до міста, використовували підвали як магазини та склади. Підвали копали в м'якій лесовій породі на декількох рівнях, часто виходячи за межі будинків або земельних ділянок. Таким чином, під містом утворився великий комплекс підземних приміщень, які у 90-х роках було вирішено з'єднати штучними коридорами у суцільний маршрут для огляду туристами.
Українська делегація майстрів, зі слів організаторів, виявилася найчисельнішою після місцевої польської. Поляки безкоштовно поселили українців в гуртожитку і надали безкоштовні місця для торгівлі.
Рукотворці взяли до Любліна гончарні вироби, витинанки, ткані речі, ляльки, вибійку, витвори технікою малярства, іграшки.
Катерина Качур з Любліна, Рукотвори